ТОРО 133 "Галузеве машинобудування"

 

Навчальна програма з дисципліни «Технічне обслуговування, ремонт і монтаж машин і агрегатів металургійних підприємств» складена у відповідності з освітньо-професійною програмою підготовки фахових молодших бакалаврів «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств» для студентів спеціальності  133 «Галузеве машинобудування»

1 ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Найменування показника	Галузь знань, спеціальність, освітньо-професійна програма, освітньо-професійний ступінь	Характеристика навчальної дисципліни, форма навчання
Кількість кредитів – 7,0	Галузь знань:  13 « Механічна інженерія»	Форма навчання інституційна (очна(денна)
Кількість змістових модулів - 5 IVс. - 4 V с. - 1	Спеціальність: 133  « Галузеве машинобудування »	Статус дисципліни нормативна (обов’язкова) дисципліна циклу, який формує спеціальні компетентності
Індивідуальне завдання: курсовий проєкт	Освітньо-професійна програма: «Обслуговування та ремонт обладнання металургійних підприємств»	Рік підготовки 3-ий 4-ий. Семестр VIс. VII с.
Загальна кількість годин – 210 VIс. - 165 VII с. - 45	Освітньо-професійний ступінь:   фаховий молодший бакалавр	Лекції - 66 Практичні заняття - 12 Лабораторні заняття - 8 Семінарські заняття - 12 Модульні контрольні роботи (за змістовими модулями) - 10 Самостійна робота студента -102 Курсовий проект - 30
Кількість аудиторних годин на тиждень : VIс.- 4 VII с.- 2		Вид підсумкового контролю IV с. – залік V с. – екзамен, захист КП

 

 Таблиця 1 – Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Семінар «Змащування машин і агрегатів»	2
2.	Семінар «Ремонт типових вузлів»	2
3.	Семінар «Ремонт передач та механізмів перетворення руху»	2
4.	Семінар по темам 5.1 – 5.2	2
5.	Семінар «Ремонт машин і агрегатів доменних і сталеплавильних цехів»	2
6.	Семінар по темам 6.2 – 6.3	2
Всього :		12

 

Таблиця 2 – Теми практичних робіт

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	2	3
1.	Виявлення дефектів візуальним методом	2
2.	Визначення виду руйнування і причин зносу деталей. Вибір способу підвищення зносостійкості і відновлення деталей.	2
3.	Складання карти і схеми мащення металургійних машин і агрегатів	2
4.	Складання ремонтної документації	2
5.	Визначення величини зношування шийок валів. Перевірка прямолінійності вала	2
6.	Розрахунок строповки машин і агрегатів та їх вузлів	2
Всього :		12

 

 Таблиця 3 – Теми лабораторних робіт

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Визначення і регулювання витрати мастильного матеріалу на станціях рідинного та пластичного змащення.	2
2.	Розбирання, складання і регулювання підшипникових вузлів	2
3.	Визначення радіального і бічного зазорів в зубчастому зачепленні і величини зношування зубів.	2
4.	Визначення статичної неврівноваженості деталей, що обертаються і розробка заходів по її усуненню.	2
Всього :		8

 

 Таблиця 4 – Самостійна робота студентів

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	2	3
Розділ 1 Надійність машин
1.	т.1.1.3 Хімічний знос : види та способи захисту деталей	2
2.	Т.1.3.2 Металізація напилюванням та хіміко-термічна обробка	2
3	Т.1.4.1 Поняття і визначення теорії надійності, показники надійності.	2
4.	Т.1.4.2 Забезпечення та розрахунок надійності в залежності від розподілу міцності навантаження.	2
Розділ 2. Змащування машин і агрегатів
5.	Т.2.1.1  Види мастильних матеріалів, вимоги до них	2
6.	Т.2.1.3 Спеціальні мастильні матеріали	2
7.	Т.2.2.1 Класифікація способів і систем мащення	1
8.	Т.2.2.3 Устаткування і апаратура мастильних систем	2
9.	Т.2.2.5 Централізовані системи пластичного змащення, їх устаткування	2
10.	Т.2.2.6 Системи змащення масляним туманом (ССМТ)	2
11.	Т.2.2.7 Термін служби масел їх регенерація	2
Розділ 3. Організація та проведення технічного обслуговування та ремонту
12.	Т.3.1.1 Сутність і зміст системи технічного обслуговування	2
13.	Т.3.1.2 Технічна експлуатація та організація та проведення технічного  обслуговування обладнання	2
14.	Т.3.2.1 Види ремонтів,  їх планування. Організація і методи проведення ремонтів	4
Розділ 4. Технологія  ремонту типових деталей та вузлів
15.	Т.4.1.2 Правила і вимоги по заповненню агрегатного журналу і ремонтної відомості	1
16.	Т.4.1.3 Правила і вимоги по складанню місячного і річного графіка планових ремонтів	1
17.	Т.4.1.4 Правила і вимоги по складанню проєкту (плану) організації робіт і оперативного графіка виконання ремонтів	1
18.	Т.4.1.5 Правила і вимоги по складанню і застосуванню наряд-допуску	1
19.	Т.4.1.6 Облік і звітність про проведенні ремонти	1
20.	Т.4.1.7 Забезпечення ремонтів запасними частинами і змінним устаткуванням: цехи по виробництву запасних частин і устаткування	1
21.	Т.4.2.2 Складання трубопроводів	2
22.	Т.4.3.3 Ремонт базових і корпусних деталей	2

 

1	2	3
23.	Т.4.4.2 Ремонт і монтаж підшипників кочення	2
24.	Т.4.4.3 Конструкція і монтаж підшипників кочення опор прокатних валків	2
25.	Т.4.4.4 Ремонт деталей і вузлів гідравлічних і пневматичних систем	2
26.	Т.4.5.2 Відхід нагляд і ревізія відкритих і закритих зубчастих і черв'ячних передач	2
27.	Т.4.5.6 Ремонт деталей поршневої та кривошипно-шатунної груп	2
28.	Т.4.6.2 Динамічне балансування	2
Розділ 5. Ремонт машин і агрегатів
29.	Т.5.1.2 Підготовка до ремонту ПТМ	2
30.	Т.5.1.3 Ремонт металоконструкцій ПТМ	2
31.	Т.5.2 Ремонт машин і агрегатів для підготовки шихтових матеріалів до доменної плавки	4
32.	Т.5.3.1 Особливості роботи устаткування доменного цеху	2
33.	Т.5.3.3 Технічна експлуатація і ремонт устаткування подачі шихти з бункерної естакади в домену піч та робочої площадки	2
34.	Т.5.3.4 Технічна експлуатація та ремонт устаткування збирання та розливання чавуну	2
35.	Т.5.4.1 Особливості роботи обладнання сталеплавильних цехів	2
36.	Т.5.4.4 Технічна експлуатація і ремонт машин і механізмів збирання продуктів плавки сталеплавильних цехів	2
37.	Т.5.5.1 Особливості роботи прокатних цехів	2
38.	Т.5.5.2 Технічна експлуатація і ремонт підйомно-транспортних засобів прокатних цехів	2
39.	Ремонт натискного механізму стану	2
40.	Т.5.5.6 Технічна експлуатація і ремонт допоміжного устаткування	2
Розділ 6. Монтаж машин і агрегатів
41.	Т.6.1.2 Характеристика з'єднань застосовуваних при складанні машин, способи виконання нерухомих рознімних з'єднань деталей машин	2
42.	Т.6.1.3 Призначення і види такелажних робіт	2
43.	Т.6.1.5 Монтажні крани та пристосування	2
44.	Т.6.1.6 Призначення та будова фундаментів. Здача фундаменту під монтаж та монтаж обладнання	2
45.	Т.6.1.7 Підготовка монтажних робіт	2
46.	Т.6.1.9 Контроль точності складання і встановлення машин	2
47.	Т.6.2.2 Монтаж спеціальних металургійних кранів	2
48.	Т.6.2.3 Монтаж стрічкових конвеєрів	2
49.	Т.6.2.4 Монтаж агломераційних і випалювальних машин, вагонопе­рекидачів, дробарок, машин для сортування матеріалів, змішу­вальних барабанів.	2
50.	Т.6.3.1 Монтаж скіпових підйомників та конвеєра подачі шихти на колошник	2
51.	Т.6.3.3 Монтаж устаткування горну та ливарного двору	1
52.	Т.6.4.1 Склад обладнання сталеплавильних цехів	1
53.	Т.6.4.3 Монтаж машин безперервного лиття заготовок	2
54.	Т.6.5.1 Особливості монтажу обладнання прокатних цехів	1
55.	Т.6.5.3 Монтаж приводу валків та рольгангів	2
	Всього	102

5. КРИТЕРІЇ   ОЦІНЮВАННЯ   ЗНАНЬ   І   ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Таблиця 5 – Загальна шкала та критерії оцінювання знань і вмінь студентів

Рівні навчальних досягнень	Оцін- ки	Критерії оцінювання знань,  вмінь і навичок студентів
І рівень – початковий «незадовільно»	2	Студент не володіти більшістю понять теорії надійності машин; не вміти визначати види зносу деталей, методи діагностики відмов і виявлення дефектів; погано орієнтується в питаннях організації технічного обслуговування, ремонту і монтажу металургійних машин і агрегатів, у виборі мастильних матеріалів; не вміти оформлювати технічну документацію на ремонти, не може скласти схему технології деталей, складальних одиниць механізмів.
ІІ рівень – середній «задовільно»	3	Студент знати деякі терміни і поняття теорії надійності машин; має уявлення про види зносу, методи діагностики відмов і виявлення дефектів у деталях, але при виборі способу відновлення деталей, оформлення технічної документації на ремонт допускає помилки; не завжди правильно вибирати мастильні матеріали, режими і системи мащення; слабо орієнтується в організації технічного обслуговування, ремонту і монтажу металургійних машин і агрегатів. Знати основні інструменти та пристосування для проведення монтажних та слюсарно-приганяльних робіт. Вміти застосовувати знання при розв'язуванні завдань за зразком.
ІІІ рівень – достатній «добре»	4	Студент знати основи теорії надійності машин, але допускає неточності в термінах і визначеннях; знати основні види зносу, методи діагностики відмов і виявлення дефектів у деталях, але не завжди пропонує найбільш доцільний спосіб відновлення деталей; орієнтується у виборі мастильних матеріалів, режимів і систем мащення; допускає незначні помилки в питаннях організації технічного обслуговування, ремонту і монтажу металургійних машин і агрегатів. Знання учня є достатньо повним, він вільно застосовує вивчений матеріал в стандартних ситуаціях, вміти аналізувати найсуттєвіші зв'язки і залежності між технічним обслуговуванням, ремонтом, монтажем та здачею в експлуатацію машин і агрегатів. Відповідь студента повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. Студент вільно володіти вивченим матеріалом, застосовує його на практиці в стандартних ситуаціях (розв'язування завдань, виконання практикуму, лабораторних робіт), аналізувати і систематизує інформацію.
IVрівень – високий «відмінно»	5	Студент володіти глибокими і міцними знаннями з основи теорії надійності машин; вміти визначати види зносу, його причини, вибирати методи діагностики відмов і виявлення дефектів в деталях, аргументовано обирає способи їх відновлення; володіти основами організації  технічного обслуговування і ремонту; знати технології ремонту і монтажу металургійних машин і агрегатів, їх деталей і складальних одиниць, допустимі незначні відхилення в назвах елементів конструкцій; робить правильний вибір мастильних матеріалів, режимів і систем мащення. Студент має системні, дієві знання та вміти призначати раціональний і безпечний метод і спосіб монтажу машин і агрегатів металургійних підприємств Студент вміти ставити і розв'язувати виробничі проблемні ситуації, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї. Розвиває свої обдарування і нахили.

5.2 КРИТЕРІЇ   ОЦІНЮВАННЯ   ЗНАНЬ   І   ВМІНЬ СТУДЕНТІВ   З   ПРАКТИЧНИХ   РОБІТ

Рівень підготовленості студента оцінюється за чотирибальною системою:  «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Шкала та критерії оцінювання результатів навчання для практичних робіт наведено у таблиці 6.

 

Таблиця 6 – Шкала та критерії оцінювання знань і вмінь студентів для практичних робіт

 

Рівні навчальних досягнень	Оцін- ки	Критерії оцінювання знань,  вмінь і навичок студентів
І рівень – початковий «незадовільно»	2	наявність в зошиті розв’язаних задач; студент виконав роботу не повністю або обсяг виконуваної частини роботи не дозволяє робити правильні висновки; не може відповісти на жодне з поставлених питань.
ІІ рівень – середній «задовільно»	3	наявність в зошиті всіх задач, розв’язаних на заняттях; участь у розв’язуванні задач,складанні карти мащення, відомості дефектів; володіння основними поняттями і законами відповідної теми; студент виконав роботу не повністю, але обсяг виконуваної частини такий, що дозволяє отримати правильні результати або присутні помилки,  оформлення звіту в більшості відповідає вимогам стандарту СТП 01-22 (підпис викладача);
ІІІ рівень – достатній «добре»	4	студент самостійно і правильно розв’язує задачі, склав карту мащення, відомість дефектів та виконав роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності дій, без використання зв'язків з раніше вивченим матеріалом та матеріалом, засвоєним при вивченні інших дисциплін; - студент допустив одну помилку або не більше двох недоліків і може їх виправити самостійно або з невеликою допомогою викладача; - оформлення звіту відповідає вимогам стандарту СТП 01-22, своєчасно захищає роботу (підпис викладача);
IVрівень – високий «відмінно»	5	студент самостійно і правильно розв’язує задачі, склав карту мащення, відомість дефектів, накреслив всі необхідні схеми, глибоко і всебічно висвітлює всі поставлені питання (задачі, завдання), обґрунтовує їх і робити висновки; правильно і акуратно виконує всі записи, таблиці, рисунки, графіки, розрахунки; правильно виконує аналіз помилок. правильно розуміє сутність питання, дає точне визначення та інтерпретацію основних понять; - будує відповідь за власним планом, супроводжує відповідь новими прикладами, вміє застосовувати знання в новій ситуації; - може встановити зв'язок між вивченим та раніше вивченим матеріалом з курсу «ТОРО», а також із матеріалами, засвоєними при вивченні інших дисциплін. - оформлення звіту відповідає вимогам стандарту СТП 01-22,  своєчасно оформлює та захищає роботу (підпис викладача);

 

Студент зобов’язаний виконати всі практичні роботи за робочою програмою.

5.3 КРИТЕРІЇ   ОЦІНЮВАННЯ   ЗНАНЬ   І   ВМІНЬ СТУДЕНТІВ   З   ЛАБОРАТОРНИХ   РОБІТ

Таблиця 7 – Шкала та критерії оцінювання знань і вмінь студентів для лабораторних робіт

Рівні навчальних досягнень	Критерії оцінювання знань,  вмінь і навичок студентів
Незараховано	- студент дотримується правил техніки безпеки життєдіяльності під час виконання лабораторної роботи, знати назви і призначення приладів, пристроїв, має в наявності зошит із розв’язаними задачами; - студент виконав роботу не повністю або обсяг виконуваної частини роботи не дозволяє робити правильні висновки; не може відповісти на жодне з поставлених питань.
Зараховано	- студент дотримується правил техніки безпеки життєдіяльності під час виконання лабораторної роботи, знати назви і призначення приладів, пристроїв; - студент самостійно і правильно розв’язує задачі, глибоко і всебічно висвітлює всі поставлені питання (завдання), обґрунтовує їх і робити висновки; правильно і акуратно виконує всі записи, таблиці, рисунки, графіки, розрахунки; правильно розуміти сутність питання, дає  визначення та інтерпретацію основних понять; - демонструє вміння користуватись тими чи іншими приладами які використовуються при проведення лабораторної роботи; - будує відповідь згідно із запропонованим планом, супроводжує відповідь  прикладами, вміти застосовувати знання в новій ситуації, - аналізувати результати досліджень і робить обґрунтовані висновки; - може встановити зв'язок між вивченим та раніше вивченим матеріалом з курсу «ТОРО», а також із матеріалами, засвоєними при вивченні інших дисциплін. - оформлення звіту відповідає вимогам стандарту СТП 01-22, своєчасно оформлює та захищає роботу (підпис викладача);

Студент зобов’язаний виконати всі лабораторні роботи за робочою програмою. 

 

5.4 КРИТЕРІЇ   ОЦІНЮВАННЯ   ЗНАНЬ   І   ВМІНЬ СТУДЕНТІВ   З   ІНДИВІДУАЛЬНИХ   ЗАВДАНЬ

Курсовий проєкт (КП) з дисципліни «Технічне обслуговування, ремонт і монтаж машин і агрегатів металургійних підприємств» – це творче індивідуальне завдання, кінцевим результатом виконання якого є розробка по технічному обслуговуванню і ремонт механізму (агрегату, машини).

КП містить розрахунково-пояснювальну записку та креслення які визначаються завданням на курсове проєктування.  КП виконується студентом самостійно під керівництвом викладача протягом визначеного терміну згідно із завданням на основі знань та умінь, набутих з даної та суміжних дисциплін, а також матеріалів промислових підприємств зібраних під час проходження технологічної практики.

Виконання курсового проєкту є завершальним етапом вивчення дисципліни і спрямоване на:

-         розвиток навичок самостійної роботи, використання теоретичних і практичних знань щодо розрахунку, розробки технології ремонту, обслуговування машини (вузла, агрегата);

-         самостійної кваліфікованої роботи з нормативними та довідковими документами;

-         набуття умінь планування і проведення аналізу і систематизації наукових фактів і експериментальних даних;

-         програмування розрахункових, технологічних та організаційно- виробничих рішень, висновків і пропозицій.

При цьому важливим є також формування у студента навичок дослідницької роботи, які необхідні для майбутньої професійної діяльності випускника.

Виконаний курсовий проєкт у встановлений термін здається викладачу - керівнику для перевірки та рецензування. У рецензії (відгуку) на курсовий проєкт керівник має зазначити позитивні моменти курсового проєкту, оцінити ступінь самостійності розрахунків та висновків, визначити недоліки або дискусійні питання, дати оцінку запропонованих студентом технології, заходів і пропозицій та їх практичної цінності, а також зробити висновок щодо допуску до захисту (допущений чи не допущений до захисту).

До захисту допускається курсовий проєкт:

- виконаний студентом у встановлений строк;

-         відповідає робочій програмі дисципліни «технічне обслуговування, ремонт і монтаж машин і агрегатів металургійних підприємств», завданню на КП, вимогам методичних вказівок, положенню про курсові проєкти, державним стандартам України;

-         оформлений із дотриманням вимог згідно стандарту підприємства СТП 01-18, діючих нормативно-технічних вимог, ЕСКД, державних стандартів України.

Об’єктами оцінювання є дві складові:

1. Якість змісту курсового проєкту:

- загальна частина;

- розрахункова частина;

- спеціальна частина;

- охорона праці;

- графічна частина.

2. Якість захисту курсового проєкту:

- підготовлена доповідь;

- відповіді на запитання.